ВАДЕМЕКУМ
Любий друже!
Нещодавно ти був учнем школи, сьогодні - ти студент столичного університету.
Вітаємо тебе гаряче і щиро!
Так, незабутні шкільні роки позаду, позаду і такі звичні з дитинства слова, як уроки, класний керівник, завуч, педрада... А попереду нове життя з новими реаліями, поняттями і назвами: деканат, куратор, модуль, кредит... Як їх багато, які вони незнайомі!.. Та не бійся, і ми попервах торопілись і ніяковіли. Але ми хочемо допомогти тобі: щоб не губитися і впевненіше орієнтуватися на початку шляху до мети, тримай цей словничок-путівничок при собі і частіше заглядай до нього!
Vade mecum! - кличе тебе Вища Освіта. - Іди зі мною!
Vade! Іди! - кажемо і ми. - З Богом! Хай тобі щастить!
Абітурієнт (від лат. abituriens - той, що збирається йти) - випускник середньої школи; той, хто вступає до вищого чи середнього спеціального навчального закладу, тобто робить рішучий крок назустріч долі. Впевнені, ти не помилився!
Академія (від грец. і лат. Аcademia - назва місцевості біля Афін, де близько 387 р. до н.е. Платоном була заснована філософська школа. Існувала до 529 р.н.е.). Також:
1) вищий науковий заклад;
2) назва багатьох наукових установ, товариств і навчальних закладів (див. Ліцей).
Академік - дійсний член академії наук, обраний згідно з її чинним статутом.
Академічна відпустка - звільнення від навчання на рік (і більше), яке надається студентам з поважних причин. Річ не дуже бажана: можна втратити і смак до навчання і друзів.
Академічна заборгованість - іспити і заліки, що своєчасно не складають студенти з поважних і неповажних причин. Студенти всіх часів називають їх «хвостами».
Академічна студентська група - майже те ж саме, що у школі учні одного класу. Дружба, що виникає у групі, може бути на все життя!
Акредитація - за Законом України «Про вищу освіту» - процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Рівень акредитації - рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації. В Україні існують 4 рівня акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади; третій і четвертий рівні - інститут, консерваторія, академія, університет.
Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.
МНТУ акредитований за ІV рівнем акредитації.
Альма-матер (від лат. alma mater - мати-годуваль-ниця) - старовинна студентська назва університету як такого, що живить духовно, дає поживу для розуму, а в майбутньому може дати й поживу для тіла.
Аспірант (від лат. aspirans - той, хто до чогось прагне) - той, хто навчається в аспірантурі.
Аспірантура - у деяких країнах основна форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів (кандидатів наук) для вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів.
Аудиторія (від лат. audio - слухаю, чую):
1) зал, у якому читають лекції, доповіді, проводять збори тощо;
2) слухачі лекцій, промов, радіопередач тощо.
Студентська аудиторія (з точки зору викладачів) може бути «підготовленою», «вдячною» чи навпаки.
Бакалавр (від лат. baccalaureus - старший студент):
1) у старовинних західноєвропейських університетах найнижчий учений ступінь;
2) у Франції - той, хто склав іспити за курс середньої школи, одержав диплом про середню освіту;
3) в Україні - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Бібліотека - чарівна кімната, в якій можна знайти набагато більше, ніж здається. Чомусь студенти починають цікавитися бібліотекою, якщо наближається тестування. Дарма! Студенти, які недооцінюють бібліотеку, зазвичай погано закінчують (див. Відрахування).
«Бігунок» - довідка, якою деканат дозволяє студенту-хвостисту перездати завалений залік, іспит чи тест (в МНТУ). А за ним іноді ох як доводиться побігати! До того ж, за нього треба ще й заплатити.
Вадемекум (від лат. vade mecum - іди зі мною) - путівник, кишеньковий довідник.
Відомість екзаменаційна - базовий документ для деканата, за яким визначається успішність студента. Якщо викладач підписав відомість та здав її в деканат, відомість називають «закритою», а всі «не склав» чи «не з'явився» стають відомими керівництву та бухгалтерії (див. Бігунок).
Відрахування - виключення студента з університету. Може відбутися за власним бажанням студента, через академзаборгованість, серйозне порушення дисципліни, через несплату за навчання та інш.
Вища атестаційна комісія (ВАК) - державний орган, який проводить експертизу дисертацій для здобуття наукових ступенів та атестаційних справ для присвоєння вчених звань.
ВНЗ - загальноуживана абревіатура поняття «вищий навчальний заклад» (те, що російською мовою означає «вуз»)..
Вчена рада університету - колегіальний орган з числа провідних працівників факультетів та інших підрозділів університету на чолі з ректором (президентом університету). Вчена рада університету розглядає всі головні навчальні, наукові та фінансові питання; її рішення вводяться в дію рішеннями (наказами) ректора (президента).
Вчена рада факультету - колегіальний орган з числа провідних працівників факультету на чолі з деканом. В.р.ф. розглядає всі головні навчально-виховні, наукові питання факультету; її рішення вводяться в дію рішенням декана. Скасовані вони можуть бути Вченою радою університету.
Вчене звання - старший науковий співробітник, доцент, професор. Присудження вчених звань є визнанням високого рівня і наукової кваліфікації (див. Науковий ступінь).
«Гаудеамус» («Gaudeamus») - старовинний студентський гімн, який виник в Європі приблизно у XV столітті. Він і зараз є неофіційним гімном всіх студентів світу, отже і гімном студентів МНТУ. Його текст латинською мовою та підрядковий переклад вміщено наприкінці цього путівника.
Гардероб - місце, в якому зберігається одяг студентів, поки вони знаходяться в університеті. Відмова здавати речі в гардероб призводить до того, що аудиторія стає схожою на вокзал. Зазвичай це дуже не подобається викладачам та схильним до краси студентам.
Декан (від лат. decanus - десятник; decem - десять) - керівник факультету у вищій школі. Зазвичай саме декан приймає рішення, які є життєво важливими для студента.
Деканат - адміністративно-навчальне управління факультету на чолі з деканом, а також приміщення, де працює управління факультету. Там все і про всіх завжди знають. Якщо тебе сьогодні вкликають до деканату, пригадай - чи не накоїв ти чогось учора.
Диплом (від грец. diploma - лист, документ, складений удвоє) - одне з багатьох значень цього слова - офіційний документ, свідоцтво про закінчення вищого чи спеціального навчального закладу. «Червоний» диплом видається випускникам ВНЗ за відмінне навчання. Щоб його отримати, необхідно в Додатку до диплома мати всі оцінки «відмінно», дозволяється 25% оцінок «добре». «Трійки» заборонено.
Дипломник (розмовне) - той, хто завершує навчання у вищому чи середньому спеціальному навчальному закладі і пише роботу на здобуття звання магістра. На жаль, не кожний першокурсник стає дипломником. А знаєш, чому? (Див. Академічна заборгованість, Бігунок, Відрахування)
Дисертант (від лат. dissertans - той, хто роздумує, досліджує) - той, хто публічно захищає дисертацію.
Дисертація (від лат. dissertatio - розвідка, роздуми, дослідження; dissertare - міркувати, обговорювати) - наукова праця, підготовлена для прилюдного захисту на здобуття диплома магістра, наукових ступенів кандидата чи доктора наук.
Докторант - фахівець, прикріплений до наукової установи для підготовки докторської дисертації ( див. Аспірант).
Докторантура - система підготовки наукових працівників вищої кваліфікації - докторів наук.
Доктор наук (від лат. doctor - учитель, викладач; doceo - навчаю, пояснюю) - в Україні та країнах СНД - науковий ступінь, який надає Вища атестаційна комісія особам, що захистили докторську дисертацію і мали до того, як правило, науковий ступінь кандидата наук. У зарубіжних країнах ступеня кандидата наук не існує, є тільки ступені магістра та доктора наук.
Доцент (від лат. docens - той, хто навчає; docere - учити, пояснювати) - вчене звання і посада викладачів, які мають науковий ступінь кандидата або доктора наук, друковані праці чи винаходи і певний стаж викладацької роботи у вузі.
Екзамен (від лат. examen - рій бджіл; eks-ag-smen - буквально означає вигнання бджіл для утворення рою) - перевірка, іспит з якогось навчального предмета. Взагалі-то в МНТУ екзамени здають тільки заочники та випускники, в останньому випадку іспити називаються «державними».
Залік - перевірка вміння студента орієнтуватися у навчальному матеріалі. Хоча на заліку оцінок не ставлять, отримати його іноді буває важче, ніж скласти екзамен (іспит). В МНТУ заліки складають тільки заочники.
Заочник - студент, який повинен опановувати науку самостійно, отримуючи настановчі знання від викладача та складаючи іспити і заліки двічі на рік (здебільшого в січні-лютому та червні).
Інститут (від лат. institutum - організація, лад, запроваджений порядок) - назва вищого навчального закладу або науково-дослідної установи.
Кандидат наук (від лат. candidatus - одягнений у біле; candidus - білосніжний; у Стародавньому Римі претендент на державну посаду одягав білу тогу) - перший науковий ступінь, який надає ВАК після захисту дисертації.
Канікули (від лат. caniculae - найспекотніший період року) - офіційна перерва в заняттях у навчальних закладах. Влаштовування собі канікул за власним бажанням серед навчального року карається законами ВНЗ.
Кафедра (від грец. kathedra - стілець, лава):
1) підвищення, з якого читають лекції і доповіді;
2) об'єднання професорсько-викладацького складу та науковців однієї або кількох споріднених спеціальностей у вузах.
Колоквіум (від лат. colloquium - співбесіда) - метод перевірки знань студентів, який відбувається у формі бесіди викладача зі студентами; наукові збори, під час яких проводиться обговорення доповідей на визначену тематику.
Компендій, компендіум (від лат. compendium - скорочення) - стислий виклад основних засад якої-небудь науки.
Куратор (від лат. curator - той, що піклується):
1) людина, якій доручено нагляд за якою-небудь роботою або групою людей;
2) вихователь у деяких навчальних закладах, майже те саме, що класний керівник у школі.
Ліцей (від грец. Lykeion - назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384 - 322 рр. до н.е.) навчав своїх учнів) - тип середнього загальноосвітнього навчального закладу (див. Академія).
Ліцензування - за Законом України «Про вищу освіту» - процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.
Магістр (від лат. magister - начальник, учитель; magnus - великий):
1) у західноєвропейських університетах - другий академічний ступінь, який присуджують особам, що мають ступінь бакалавра і пройшли додатковий курс навчання впродовж 1 - 2 років та склали спеціальний іспит;
2) в Україні - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Матрикул (від лат. matricula - офіційний список певних осіб; matrix - матка, самиця) - залікова книжка студента вищого навчального закладу.
Міністерство освіти і науки України (МОН) - головний урядовий орган, що керує освітніми закладами в нашій державі. Накази МОН є обов'язковими до виконання всіма ВНЗ.
Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Іншими словами, диплом молодшого спеціаліста - це диплом кваліфікованого робітника.
Науковий ступінь - кандидат наук, доктор наук. Наукові ступені присуджуються на підставі прилюдного захисту дисертацій (див. Вчене звання).
Освітні рівні вищої освіти. Є освітні рівні, а є освітньо-кваліфікаційні рівні. Освітні рівні в Україні - базова вища освіта; повна вища освіта. Освітньо-кваліфікаційні рівні - кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
Повторний курс - приблизно те саме, що залишитися на другий рік у школі. Але нероби-школяри за «другий рік» не платять.
Практика виробнича - реальна можливість перевірити, що ти знаєш і вмієш, і наскільки те, що ти знаєш і вмієш, відповідає потребам реального життя, а також привід подумати, чого ще треба навчитися.
Пропедевтика (від грец. propaideuo - попередньо навчаю) - підготовчий, вступний курс, систематично викладений у стислій і елементарній формі.
Проректор - заступник ректора, що виконує певні обов'язки. (Лат. частка слова pro... означає: замість; той, що є чиїмсь прихильником або заступником).
Професія (від лат. professio - спеціальність) - рід трудової діяльності, що вимагає спеціальних теоретичних і практичних навичок і є джерелом існування.
Професор (від лат. professor - викладач, вчитель) - вчене звання і посада викладача вищого навчального закладу або наукового працівника науково-дослідної установи, які надають найкваліфікованішим фахівцям. Як і доцентом, професором може стати людина, що має науковий ступінь доктора або кандидата наук.
Як утілення високої наукової мудрості професор є героєм студентських байок та анекдотів. Утіленням побутової мудрості в тих самих байках та анекдотах є студент.
Ректор (від лат. rector - управитель, керівник; rego - керую) - керівник універститету та деяких інших навчальних закладів.
Ректорат - група посадових осіб на чолі з ректором, яка керує вищим навчальним закладом.
Реферат (від лат. referre - доповідати, повідомляти) - доповідь на певну тему, яка охоплює огляд відповідних літературних та інших джерел; стислий виклад змісту наукової праці, статті. (Студенти! Пам'ятайте! Викладачі теж знають, що таке Інтернет!)
Семестр (від лат. semestris - шестимісячний, піврічний; sex - шість, mensis - місяць) - навчальне півріччя у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах (осінній і весняний семестри). Іншими словами, одна з восьми чи десяти сходинок студентського життя.
Семінар (від лат. seminarium - розсадник) - у вищих навчальних закладах - особлива форма групових занять студентів з якогось предмету.
Сесія (від лат. sessio - засідання) - період іспитів у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах в кінці семестру (зимова і літня сесії). Пам'ятайте, час, витрачений на перездачу сесії, в робочий стаж не зараховується, а нервові клітини, витрачені на те саме, не відновлюються! В МНТУ сесії бувають тільки у заочників.
Симпозіум (від грец. symposion - бенкет) - у стародавніх греків і римлян - бенкет з музикою, розвагами, бесідою; сьогодні - нарада з певного питання.
Спеціаліст (від лат. specialis - особливий, своєрідний):
1) особа, яка професійно володіє певним фахом;
2) в Україні - третій кваліфікаційний рівень вищої (повної) освіти на основі рівня бакалавра зі спеціальними знаннями та уміннями, достатніми для професійної діяльності на первинних посадах.
Спеціальність (від лат. specialis - особливий, своєрідний) - галузь виробництва, науки, техніки, мистецтва як сфера чиєї-небудь діяльності.
Студент (від лат. studio - ретельно вивчаю, "студіюю"; studens - той, що ретельно навчається) - учень вищого навчального закладу.
Університет (від лат. universitas - сукупність) - вищий навчально-науковий заклад, до складу якого входить кілька факультетів, на яких представлена сукупність різних дисциплін. Для справжнього студента університет - і храм науки, і рідний дім.
Факультет (від лат. facultas - спроможність, здатність) - навчально-науковий і адміністративний підрозділ вищого навчального закладу, де викладають коло наукових дисциплін з певної спеціальності; єдиний колектив викладачів і студетів, що любить обрану професію, має свою історію і традиції, свої легенди і харизматичні постаті.
Фах (від нім. das Fach - ящик, полиця) - професія, спеціальність, кваліфікація; справа, заняття, в якому хтось виявляє велике вміння, майстерність, хист.
Центр організації роботи з молоддю (ЦОРМ) - координаційний і виконавчий орган університету, очолюваний Віце-президентом з організаційної та виховної роботи.
Шпаргалка - прояв невичерпної винахідливості студентів. Але використання шпаргалки суворо карається. (Студенти! Пам'ятайте! Викладачі знають про певні можливості мобільних телефонів!)
GAUDEAMUS
Gaudeamus igitur, Juvenes dum sumus! Vivat membrum quodlibet, Post molestam senectutem Nos habebit humus. Ubi sunt qui ante nos In mundo fuere. Vadite ad superos Transite ad inferos, Ubi jam fuere. Vita nostra brevis est, Brevi finietur; Venit mors velociter, Rapit nos atrociter, Nemini parcetur. Vivat Academia, Vivant professores! Post jucundam juventutem, Vivant membra quaelibet Semper sint in flore! Atque irrisores! Faciles, formosae! Vivant et mulieres Tenerae, amabiles, Bonae, laboriosae. Vivat et Respublica Et qui illam regit! Vivat nostra civitas, Maecenatum caritas, Que nos hic protegit! Pereat tristitia, Pereant osores, Pereat diabolus, Quivis antiburschius Vivant omnes virgines, | Будемо веселитися, Поки ми молоді! Після веселої юності, Після сумної старості Нас візьме земля. Де ті, що до нас Жили у світі? Підіть до неба, Перейдіть до пекла, Вони там були. Життя наше коротке, Швидко закінчиться. Смерть приходить швидко, Забирає нас безжалісно, Не зглянувшись ні над ким. Хай живе університет, Хай живуть професори! Хай живе кожний, Хай живуть всі, Хай вони завжди процвітають! Хай живуть всі дівчата Лагідні і красиві! Хай живуть і жінки, Ніжні, гідні любові, Добрі, працелюбні! Хай живе держава І той, хто нею править! Хай живе наше місто, Щедрість меценатів, Які нами тут опікуються. Нехай зникне печаль, Нехай загинуть наші ненависники, Нехай згине диявол, Усі вороги студентів, Ті, хто з нас сміється! |
Інтерв'ю з учасниками груп "Mute Scream" і "Black Stage"
4 березня 2010 в актовому залі МНТУ відбувся святковий вечір, присвячений початку весни. У концертній програмі вечора взяли участь талановиті студенти, які вже відомі всім у нашому університеті: Юрій Птуха, Юлія Васюк, Тетяна Кобзаренко, Владислава Старова (на жаль, не відбувся виступ Віктора Нагорного). Але особливий інтерес у всіх викликала поява на сцені двох груп: «Mute Scream» і «Black Stage», створених студентами нашого університету. «Фішка» пропонує вашій увазі інтерв'ю з їх учасниками.
Олексій Готовий (Е-81, «Black Stage»)
«Фішка»: Чому гітара?
А. Готовий: Не знаю ... Коли я був у третьому класі, мама з татом запропонували навчитися грати на гітарі. Я сказав: «Шукайте викладача».
«Ф»: Це називається «Ти люб'язно погодився»?
А.Г. Щось таке ... Моїм викладачем був Ігор, молодий, але досвідчений хлопець, який грав в ансамблі, який почав мене вчити, звичайно ж, з класики. Але я на самому початку не розумів, напевно, гітару так, як треба. Це було щось напівдитяче. Навіть потім, коли став старшим, почалися компанії, пісні у дворі, шашлики, загалом, все як у всіх ... І тільки ще пізніше, коли виникали проблеми або було погано, я брав гітару і розумів - мені легше, ось тоді, напевно, тільки щось почало доходити.
«Ф.»: Ну, а як ж дівчатка, які в компаніях з піснями у дворі?
А.Г.: Ні. Гітара не для цього.
«Ф.»: Ух, ти! Ну, а що ж ти грав? Що слухав?
А.Г. : Грав щось з російського року, щось із шансону. У принципі, слухав спочатку той же, що і грав: «ДДТ», «Любе», М. Круг, «Машина Часу». О, Кузьміна забув! А в дитинстві засинав під «Scorpions». Після російського року і шансону були реп, клубна музика. Потім - знову «Scorpions».
«Ф.»: «Scorpions» - як дім, так? Ти до нього весь час повертаєшся.
А.Г.: Так, точно ... Я якось навіть не помічав. Цікаво.
«Ф.»: Клаус Майне б розплакався від щастя. Гаразд. А далі?
А.Г. А далі, до кінця школи, я захотів електрогітару. Від якої мене постійно відмовляли.
«Ф.»: А до цього ...
А.Г. : ... Була акустична. Потім я, вже на 1 курсі, ближче до зими, все-таки купив електрогітару. А з літа в мене з'явився викладач, який надав мені впевненості в собі настільки, що ідея створення групи вже не здавалася чимось надприродним.
«Ф.»: Група??? Можна докладніше?
А.Г.: Ще коли я був у 10 класі, у мене була мрія про своїй групі, яка не могла реалізуватися з різних причин. І тільки на першому курсі, коли в мене з'явилася електрогітара, я почав шукати тих, хто мене зрозуміє і підтримає. І я їх знайшов. Спочатку були: басист - Паленко, Гринчук на ударних, а потім - Радченко, який до цього грав в іншій групі. Миша і Олег грають роль такої собі комісії. Саме вони кажуть: «Це круто!». Або: «Це не те!».
«Ф.»: Ти задоволений тим, що ви робите?
А.Г.: Так. Зараз - так.
«Ф.»: Тобто ти задоволений життям?
А.Г. : Коли ти займаєшся своєю улюбленою справою, це кайф. Реально. Хоча, не все так просто ...
Олег Паленко (М-71, «Black Stage»)
«Ф.»: Це правда - про джинсових барабанах?
О.П. : Правда. Коли я був у 10-му класі, ми, п'ятеро людей, зібрали групу. Барабан був зроблений з пап'є-маше, а в якості мембрани було натягнуто джинсова тканина. Струни на гітарах були від контрабаса. Ми навіть зіграли одну пісню.
«Ф.»: Смішно зараз згадувати?
О.П.: Прикольно.
«Ф.»: Взагалі школа - це прикольно?
О.П.: Уроки я, як і ці п'ятеро, і не тільки вони, гуляв. Сенсу туди ходити не було. Все було дуже нецікаво і далеко від життя.
«Ф.»: Тобто прогули були формою протесту?
О.П.: У цьому дусі. Ми слухали «важку» музику, у нас було довге волосся і т.д. і т.п., etc., тощо!
«Ф.»: Коротше, ви були в опозиції. Опозиція в музиці - це ...
О.П.: Панк-рок. Назва ні про що не говорить. Його придумали журналісти як назва чогось поганого.
«Ф.»: А після школи?
О.П.: Років через два група знову зібралася, почали грати. Більше року грали в гаражі, потім розбрелися. Я вчився в КНУКіМ [Університет культури - «Ф.»]. Там у мене почалися проблеми, батьки взяли справу у свої руки і я перевівся в МНТУ.
«Ф.»: Проблеми з-за чого?
О.П.: З-за того ж - прогули. Я не бачив сенсу в тому навчанні.
«Ф.»: А зараз бачиш?
О.П.: Зараз бачу. Принаймні, менеджмент, маркетинг, інвестиції - це те, що мені треба.
«Ф.»: Значить, зараз ти вже не в опозиції?
О.П.: Опозиція - не опозиція, але критичний погляд - це так.
«Ф.»: Критичний погляд ... Тільки погляд?
О.П. Так. Мені не цікаві революції або повстання, наприклад. Вони не мислять. Там не мислять.
«Ф.»: Ого! А ти роздумуєш? І що виходить? Ти схвалюєш цей світ?
О.П.: У якому сенсі?
«Ф.»: Ти вважаєш, що у світі достатньо краси і доброти?
О.П.: Краси в житті не багато, але більше і не треба.
«Ф.»: Круто! Чому?
О.П.: Краса повинна дивувати. Вона не повинна бути постійною.
«Ф.»: А що в світі для тебе головне?
О.П.: Протиріччя.
Михайло Гринчук (П-71, «Black Stage»)
«Ф.»: Мені завжди здавалося, що ті, хто грає на ударних, обділені увагою глядачів: сидять на одному місці у глибині сцени, їх до ладу і не видно за установкою, а гітаристи, наприклад, красуються в променях слави.
М.Г.: Промені слави - занадто складне поняття. Залежить від того, хто ці промені бачить. Зараз ударних не може не бути. Без них нічого не вийде. Це суперсостояніе - я відчуваю настрій всіх: вони всі грають кожен своє, а я їх поєдную, даю їм ту ниточку, яка їх веде. Ударні взагалі - інструменти особливі, може, тому що найдавніші. Вони володіють гіпнотизують дією, можуть довести до трансу. Ритм може бути досконалим. За досконалістю - божевільна терпіння і монотонність повторень. Коли два-три години б'ешь один і той же ритм, і він виходить так, як хочеш, - кайф неймовірний.
«Ф.»: Два-три години?!
М.Г. Ну так. А як інакше?
«Ф.»: І що - з самого дитинства - дві-три години?
М.Г. Не з дитинства. Мама хотіла, щоб я грав на саксофоні, відвела мене в музичну школу, але саксофона не було, ми з нею зійшлися на трубі і зі своїх 10 років до 15 я вчився грати на трубі плюс, звичайно, базовий рівень з фортепіано, як і годиться.
«Ф.»: Але з трубою не склалося?
М.Г.: Напевно. Це не моє, хоча я не шкодую. Тому тепер я в ту ж музичну школу ходжу знову, але вже в клас ударних.
«Ф.»: Цікаво, і що ж ви там навчаєте?
М.Г.: Соло на ударних, акомпанемент на ударних і ксилофон. До речі, зараз ударні страшно популярні. Раніше навіть набору не було, а тепер треба за півроку записуватися.
«Ф.»: Тобто ти, як пишуть у журналах, вловив тренд.
М.Г.: Я його не ловив. Мене зовсім не цікавлять тренди в цьому сенсі. Я живу в світі, але ми не разом.
«Ф.»: І чим же він тобі так не подобається?
М.Г.: Своєю зомбування. Люди не думають, а будують свою думку на чужому. І ще якоїсь дивної приреченістю. Це як «Аватар»: навіщо дивитися фільм, якщо і так зрозуміло, що там герой кого-небудь рятує і те, що там багато крутих спецефектів?
«Ф.»: Якщо ти говориш про приреченість, то що ж тоді, по-твоєму, чекає світ у майбутньому? Віриш у кінець світу?
М.Г.: Не люблю зазирати в майбутнє. Головне - це справжнє. А в цьому головне - робити музику і отримувати від цього задоволення.
«Ф.»: А яку музику ти б хотів робити?
М.Г.: Мама виростила мене на джазі і на класиці, а батько захоплювався роком. У результаті я закохався в «Queen», «Pink Floyd», «Scorpions», «The Beatles», «The Doors», «Metallica» робить щось поважче, але в їхній музиці все ж таки присутня мелодійність. Краса й гармонія - це головне, що повинно наповнювати музику.
Дмитро Радченко (М-71, «Black Stage»)
«Ф.»: Якщо говорити про музику, то ... Під що пройшло дитинство?
Д.Р. : Під все. Мама слухала поп-музику. Брат, який на 6 років старше, - «Scooter», «Prodigy», щось танцювальне. Я в якийсь період дуже близько сприйняв «Агату Крісті».
«Ф.»: «Агата Крісті» - це відстій.
Д.Р.: Це не відстій. Це не може бути відстоїмо, тому що у житті є темна сторона. І в душі вона є. Вона унікальна. Про неї складно говорити, але мені завжди подобалися сумні теми.
«Ф.»: А що ще було завжди?
Д.Р.: Мені здається, я завжди любив творити. Я взагалі в дитинстві був спокійним, тихим дитиною, який радував батьків і плакав тільки тоді, коли його примушували їсти. Батьки, напевно, це моє бажання творити вловили, бо віддавали мене займатися то малюванням, то танцями, але з цього нічого не вийшло.
«Ф.»: Чому?
Д.Р.: Мені не подобається, коли мені кажуть, що і як я повинен робити. Після невдачі з танцями я зупинив ці пошуки себе. Просто ходив по вулицях. Потім, коли мені було років 14, подзвонив друг і запропонував зайнятися футболом. Це було непогано, але не більше. Через якийсь час у мене почалися проблеми з колективом і я пішов. А потім закінчив школу, вступив до КПІ на радіотехнічний. Через два тижні після початку занять один препод сказав: «Ви будете стояти на радіоринку або паяти плати». Дуже скоро я перестав ходити на пари.
«Ф.»: Злякався радіоринку?
Д.Р.: Ні, просто це ставало безглуздим. Потім відбулася розмова з мамою. Я їй сказав, що вже два місяці не ходжу на пари, а вона мені відповіла: «Шкода, що ти не сказав мені цього раніше». Я пішов з КПІ, працював кур'єром, а потім вступив до МНТУ. Але тут вже все йшло під знаком гітари. Акустичну гітару мені ми купували з Денисом Городні. Коштувала вона 701 гривню, мені не вистачало 1 гривні 50 копійок і Денис мені їх позичив. Ось!
«Ф.»: Які деталі, треба ж!
Д.Р.: А без деталей нецікаво. Денис ж показав мені перші акорди.
«Ф.»: Виходить, що ти до того, як опинився в МНТУ, не грав взагалі?
Д.Р.: Гітара в будинку була. Її тато братові подарував, але на неї ніхто не грав. А мені було цікаво. Вона була тоді, я думаю, вища за мене і тому я намагався на ній грати як на гуслях. А коли я після акустичної купив електрогітару, я почав грати по 6, по 8 годин на день - мені більше нічого було робити. Не в тому сенсі, що я не вчився, а по-іншому. Я ходив на заняття, все робив, але це все було одне, а я - інше.
«Ф.»: Пошуки себе тривали.
Д.Р.: Так. Я шукав себе, а знайшов «Muse». Коли я їх перший раз почув («Black Holes and Revelations»), мене нокаутував. А коли я купив їх «Origin of Symmetry», я зрозумів, що знайшов себе.
«Ф.»: І що в них твоє?
Д.Р.: Їх погляд на життя - через призму негативу. Але вони не йдуть у негатив. Їхнє ставлення до життя - яке щось драматичне, їхні підходи до релігії, політики. Я тоді почав багато читати. Потрапив на «Людину, яка любив чайок» Ошо.
«Ф.»: Не знаю.
Д.Р.: Рекомендую. Але, напевно, саме головне в «Muse» для мене - те, що вони щирі.
«Ф.»: А крім «Muse» щирих немає?
Д.Р.: Є. «Любе», наприклад. «Любе» співає про те, що для них важливо. А не «зайка моя».
«Ф.»: «Зайка» - це прикол.
Д.Р.: Там все життя прикол. А в «Кіно» - ні. У них у всіх - і в «Muse», і в «Любе», і в «Кіно» ... до речі, у Бетховена теж - справжнє.
Дар'я Колногуз (Ф-71, «Black Stage»)
«Ф.»: Коли почала співати? Тобто не собі під ніс, коли, наприклад, картоплю чистиш, а по-серйозному?
Д.К.: Напевно, правильна відповідь - на курсах англійської мови. Я після 9 класу ходила на курси, а там американці набирали учасників хору. Це називалося International Music Camp. Вийшов такий величезний дитячий хор. На різдво ми виступали в театрі, це було здорово. Напевно, з того часу я закохалася в хор. Потім я знайшла хор дитячої музичної школи і почала співати там, а зараз співаю у церковному хорі.
«Ф.»: А як ти опинилася в групі з нашими?
Д.К.: У минулому році на вечорі, присвяченому 14 лютого, я хотіла заспівати одну пісню і попросила Готового мені акомпанувати. Ми спробували, він скривився і сказав, що треба довго репетирувати. Ми і почали репетирувати. А коли їм знадобився для групи вокал, вони запропонували мені. Мені стало цікаво, так все і вийшло.
«Ф.»: Значить, не можна сказати, що це була твоя мрія?
Д.К.: Ну, принаймні раніше у мене були зовсім інші мрії.
«Ф.», Одна - це коні. Правильно?
Д.К.: Так. Я закохана в цих тварин. У мене була абсолютно серйозна ідея професійно працювати з кіньми. Я навіть надходила на ветеринарний факультет аграрного університету, але мені довелося від цієї ідеї відмовитися через проблеми зі здоров'ям. Але коні, звичайно ж, ніколи не зникнуть з мого життя! Ну, а друга мрія не відбудеться за будь-кому.
«Ф.»: Чому?
Д.К. Тому що не винайшли машину часу. А мрія ця - жити в вікторіанської Англії. З маєтком, парком, смарагдовими галявинами, старим будинком, повиті плющем, стайнею ...
«Ф.»: ... собаками, камінами, відданими слугами, пледами ...
Д.К.: ... тостами з мармеладом, чаєм, пудингом ... Я думаю, шоколадний пудинг я б любила найбільше. Але мені шоколад не можна.
«Ф.»: Мені теж. Хоча розраду слабке, звичайно. А цікаво, маючи такі мрії, ким ти в дитинстві мріяла стати?
Д.К.: О, це хороше запитання. Ну, по-перше, я хотіла бути доктором фізико-математичних наук. Чесно! Мені здавалося, що це так красиво звучить! А ще я хотіла бути Сільським головою Ну, теж чесно! Історія моєї родини і моє дитинство пов'язані з двома дуже красивими селами: Небилиця в Макарівському районі та Лука в Таращанському і мені було так шкода бачити кинуті землі, заростаючи травою, бур'янами! .. Це неправильно, так не повинно бути, адже на них може рости-цвісти стільки всього .... Земля дає людям все, що може, тільки за нею потрібно доглядати.
«Ф.»: Тепер зрозуміло, звідки любов до хору.
Д.К. Напевно. Я взагалі дуже люблю народні пісні в народному виконанні, як по селах жінки похилого співають. Ще це називають автентичний спів. Всі голоси якісь живі, різкуватий. Усі співають разом і раптом один голос вибивається, виділяється ... Він може бути низьким, грубуватим, як могутній потік, а може злітати високо-високо. Ці пісні багатьом, напевно, здаються нудними, тому що вони іноді дуже довгі. Але ж це - тому що вони дуже старі. У цих піснях є душа.
«Ф.»: А як твоя душа себе почуває в цьому світі?
Д, К. : Комфортно. Тепло. І в сім'ї, і взагалі ...
Станіслав Свердлов (УІЛМ, ПЛ-81, «Mute Scream»)
«Ф.»: Музика у твоєму житті стала чимось особливим, коли тобі було ...
С.С.: Три роки. Брат - він на 9 років старша - слухав «Metallica», «AC / DC», «Iron Maiden».
«Ф.»: Зрозуміло. Вибирати не доводилося.
С.С.: Так мені якось і не хотілося. А в 6 років я побачив у магазині гітару і заявив, що хочу грати, але батьки сказали «ні». Хоча якісь здібності вони, напевно, помітили, тому що записали мене в музичну школу. Я декілька років вчився грати на фортепіано, але ... Не йшло. Щось, звичайно, відклалося, але мрія про гітару залишилася. А реалізував я її тільки пару років тому. Цікаво, що знову в моєму житті виникла музична школа: я знову туди ходжу, але на цей раз за власним бажанням і на акустичну гітару.
«Ф.»: Ти почав грати, а як виникла група?
С.С.: Півроку я грав один, а потім Володя Марчун, мій одногрупник, познайомив мене з Андрієм Соренко. Він мене серйозно підтягнув: я за кілька місяців зробив те, що в музичній школі роблять за рік. Потім виник перший склад з Віктором Клименко на ударних - він теж мій одногрупник, але нещодавно перевівся в педуніверситет [імені Драгоманова - «Ф.»]. Ми відіграли перший концерт, але вийшло погано. Потім ми міняли склад, стиль. Було важко. Зараз - легше, хоча зміни не закінчилися.
«Ф.»: Вибач, але це відчувається.
С.С.: Так чого там - «вибач». Нормально. Нас підвела гітарістка.В кінці «Титаніка» повинно було бути соло, на останню ноту повинен був підлаштуватися вокал, далі - модуляція і все інше. Вийшло нерозумно, але іншим разом вийде добре.
«Ф.»: Ну, не все вийшло нерозумно. «Cranberry» вийшло супер. Згадай зал ...
С.С.: Так, але треба грати і співати своє. Я пишу музику і лірику, так що матеріал буде.
«Ф.»: А де виникає музика? У голові?
С.С.: Не в голові. В душі. Тільки в душі. Буває по-різному: можна йти по вулиці, дивитися в очі коханої дівчини і раптом щось усередині відбувається.
«Ф.»: А це своє - яким би ти його хотів бачити?
С.С.: Мені різне подобається. Альтернативний метал, джаз, олдскульному реп, почасти блюз. «Inflames», «Children of Bottom», наприклад. «Apocalyptica», звичайно.
«Ф.»: Це зрозуміло, судячи з реглані. «Nirvana»?
С.С.: Так.
«Ф.»: «Helloween»?
С.С.: Так!
«Ф.»: «Blind Guardian»?
С.С.: Так!
«Ф.»: А що - ні?
С.С.: Marilyn Manson - ні! Зовсім! Black metal дратує. Сенс у словах повинен бути.
«Ф.»: Якщо так, то ясно, чому прикладна лінгвістика і англійська мова.
С.С.: Я англійська дуже люблю. Я народився і свої перші три роки жив у Софії, там батько працював. Потім, знову ж таки, через роботу батька ми переїхали в Лос-Анджелес. Там я ходив в дитячий садок і через півроку заговорив. До моїх шести з половиною років англійська була другою рідною. Потім ми приїхали в Україну, але англійська у мене - звідти. Школа тут нічого не додала.
«Ф.»: До Америки хочеться знову?
С.С.: Хочеться. Але в мене тут рідні, друзі. Я не можу і не хочу кидати все і всіх.