Оприлюднення рейтингових списків вступників!

Ви знайшли себе у рейтинговому списку абітурієнтів, рекомендованих приймальною комісію до вступу до МНТУ? Чудово! Лишилося зовсім трохи. До 23 вересня вам потрібно подати до приймальної комісії оригінали документа про освітній рівень та додатка до нього, сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та/або інших документів, передбачених Правилами прийому. Оригінали документів зберігатимуть тут протягом усього строку вашого навчання. Ті хто подавав документи у електронній формі, мають також власноруч підписати у приймальній комісію роздруковану заяву.
А після того, як буде виданий наказ президента...

Атестація з української мови для держслужбовців в МНТУ – за найнижчими цінами

Пройти атестацію з української мови, що є обов'язковою умовою роботи на державній службі, можна на базі МНТУ. Атестація передбачає усну та письмову частини і проводиться як у індивідуальному порядку, так і на загальних сесіях. Раді повідомити, що проходження атестації у МНТУ коштуватиме учасникам найдешевше в Україні - 300 гривень разом з посвідченням за участь у атестаційній сесії та 600 гривень разом з посвідченням, - якщо атестацію необхідно пройти у індивідуальному порядку. Видача атестаційного посвідчення (або його дублікату, у разі втрати) коштуватиме 200 гривень...

Вступні іспити та співбесіди

У вересні 2017 року в МНТУ проходитимуть вступні іспити та співбесіди для вступників до університету. Всі випробування проходитимуть у приміщеннях університету за адресою: м. Київ, провулок Магнітогорський 3 (метро Чернігівська).
Вступні випробування  розпочинаються 11 вересня. Дата завершення іспитів та співбесід  19 вересня.
З розкладом випробувань для вашої спеціальності ви можете ознайомитись за посиланням.
З усіма питаннями щодо вступних випробувань, співбесід  ви можете звертатись до приймальної комісії за телефонами: (044) 291-50-53; 360-47-07, або електронною поштою: komisiya@istu.edu.ua

Курси підготовки до ЗНО

В МНТУ проводиться набір  на підготовче відділення, наповнення груп проводиться упродовж навчального року.
На жаль, розрив між вищою і середньою школою і досі буває значущим. Тому для успішного вступу до ВНЗ часто доводиться підтягувати знання. Навчання на підготовчих курсах не лише покращить знання, необхідні для успішного складання ЗНО, але й полегшить початок навчання, а також допоможе легше засвоїти програму вищої школи.
МНТУ продовжує набір слухачів на підготовче відділення, де абітурієнти зможуть  отримати базовий рівень знань, умінь та навичок, необхідних для вступу і успішного засвоєння програми молодших курсів...

Вступ без іспитів

Проспав ЗНО? Правильні відповіді втекли? Знання підвели? Зірки не склались?
Не біда!
Якісна вища освіта вищого зразка залишається доступною навіть без сертифіката Зовнішнього незалежного оцінювання! З МНТУ мрія про диплом та перспективну спеціальність стає реальністю за будь-яких обставин!
Підготовчі курси, Коледж, чи навіть навчання у престижному міжнародному університеті у Латвії стануть відповіддю на складне питання вступу до ВНЗ без сертифіката ЗНО!

Російська мова

Російська моваI. Вступ

Призначення програми - забезпечити проведення співбесіди з абітурієнтами, яким згідно Правил Прийому до ПВНЗ МНТУ у 2017р. надане  таке право при вступі для здобуття ступеня «Бакалавр».

Мета програми - перевірка знань з теорії та історії російської мови та літератури.

Абітурієнт повинен поєднувати теоретичну підготовку з дисципліни «російська мова», «російська література» і практичні вміння та навички. Він має володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності як засобами спілкування і як засобами здійснення педагогічної та наукової діяльності.

II. Структура співбесіди

Вступне випробування у формі співбесіди з кожним абітурієнтом проводять не менше трьох членів комісії.

Поставлені на співбесіді питання та відповіді на них записуються вступником на листку співбесіди. Після закінчення співбесіди у ньому проставляється екзаменаторами кількість набраних балів. Листок співбесіди підписується вступником та екзаменаторами.

Результати співбесіди оголошується вступникові у день її проведення. Особи, які за наслідками співбесіди не рекомендовані до зарахування на навчання, мають право брати участь у конкурсі на загальних засадах, якщо вони подали Приймальній комісії сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з кількістю балів, не менше встановлених приймальної комісією із конкурсних предметів. У цьому випадку результати співбесіди анулюються.

Зміст програми зросійської мови.

Тематичний виклад матеріалу

Фонетика

Звуки речи. Гласные и согласные звуки. Согласные твёрдые и мягкие, звонкие и глухие. Обозначение мягкости согласных на письме. Знаки письма. Алфавит. Слог. Основные правила переноса. Ударение. Гласные ударные и безударные, их произношение и обозначение на письме. Фонетический разбор.

Лексика

Слово и его роль в языке. Лексическое значение слова. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова. Группы слов по значению: синонимы, антонимы, омонимы.

Словарное богатство русского языка. Общеупотребительные (нейтральные) и стилистически окрашенные слова; диалектные слова; профессиональные слова и термины. Исконно русские и заимствованные слова. Устаревшие слова. Новые слова (неологизмы). Понятие о фразеологизмах. Пословицы, поговорки и афоризмы как разновидности фразеологизмов.

Словообразование

Корень, суффикс, префикс и окончание – значимые части слова (морфемы). Основа слова. Разбор слова по составу. Однокоренные слова.

Правила орфографии, основывающиеся на особенностях морфологического состава слова: правописание слов с чередующимися гласными в корнях слова; буквы о, е после шипящих в корне слова; правописание приставок на з, с; буквы ы, и после ц в разных частях слова.

Изменение и образование слов. Способы словообразования. Сложные и сложносокращённые слова. Соединительные о, е в сложных словах. Словообразовательный разбор.

Морфология и орфография

Имя существительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Существительные одушевлённые и неодушевлённые, собственные и нарицательные. Род. Число. Склонение имён существительных. Типы склонения имён существительных. Орфограммы: буква ь на конце существительных после шипящих; буквы е, и в окончаниях существительных;  буквы о, е после шипящих и ц в окончаниях существительных; буквы ч, щ в суффиксе -чик (-щик) имён существительных; буквы о, е после ж, ч, ш, щ, ц в суффиксах существительных; не с именами существительными.

Имя прилагательное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Качественные, относительные и притяжательные имена прилагательные. Степени сравнения качественных прилагательных и их образование. Полные и краткие качественные прилагательные, их роль в предложении. Орфограммы: правописание падежных окончаний прилагательных; правописание кратких прилагательных с основой на шипящий; буквы о, е после шипящих и ц в суффиксах и окончаниях прилагательных; одна и две буквы н в именах прилагательных; различие на письме суффиксов - и  -ск-; не с именами прилагательными; дефис в сложных прилагательных.

Имя числительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Числительные количественные (обозначающие целые числа, дробные, собирательные) и порядковые. Числительные простые и составные. Склонение числительных. Орфограммы: буква ь на конце и в середине числительных; раздельное написание составных числительных; написание порядковых числительных с –тысячный.

Местоимение: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды местоимений.  Склонение местоимений. Орфограммы: раздельное написание предлогов с местоимениями; буква н в личных местоимениях 3-го лица после предлога; дефис в неопределённых местоимениях; не в неопределённых местоимениях; не, ни в отрицательных местоимениях; слитное и раздельное написание не и ни в отрицательных местоимениях.

Глагол: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Неопределённая форма (инфинитив). Переходные и непереходные глаголы. Вид глагола. Наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное). Время глагола. Лицо и число (в настоящем и будущем времени), род и число (в прошедшем времени) глаголов. І и ІІ спряжение глаголов. Разноспрягаемые глаголы. Орфограммы:  не с глаголами; правописание –чь и –чься в инфинитиве; правописание –тся и –ться на конце глаголов; буква ь на конце глаголов 2-го лица единственного числа; буквы е, и в личных окончаниях глаголов І  и ІІ спряжений; буква ь в глаголах повелительного наклонения; гласные в суффиксах –ова- (-ева-), -ыва- (-ива-).

Причастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Действительные и страдательные причастия, их образование. Краткие страдательные причастия, их роль в предложении. Причастный оборот. Выделение запятыми причастных оборотов (после определяемого существительного). Орфограммы: правописание гласных в окончаниях причастий; одна и две буквы н в суффиксах причастий и прилагательных, образованных из причастий; не с причастиями.

Деепричастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Деепричастия совершенного и несовершенного вида, их образование. Деепричастный оборот, запятые при деепричастном обороте и одиночном деепричастии. Орфограмма: не с деепричастиями.

Наречие: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Степени сравнения наречий. Орфограммы: не с наречиями на –о (-е); не и ни в наречиях; буквы о и а на конце наречий; буквы о, е после шипящих на конце наречий; буква ь на конце наречий после шипящих; н и нн в наречиях; слитное и раздельное написание наречий, дефис в наречиях.

Предлог как служебная часть речи. Употребление предлогов в речи. Орфограммы: написание предлогов слитно, раздельно и через дефис; буква е на конце предлогов (вследствие, в течение, в продолжение).

Союз как служебная часть речи. Союзы сочинительные и подчинительные. Употребление союзов в простом и сложном предложениях.

Частица как служебная часть речи. Употребление частиц в речи. Формообразующие, отрицательные и модальные частицы. Орфограммы: раздельное написание частиц бы, ли, же; написание частиц –то, -ка через дефис; различение частиц не и ни на письме.

Междометие как часть речи, его назначение. Знаки препинания при междометиях. Орфограмма: дефис в междометиях.

Синтаксис и пунктуация

Словосочетание, его назначение в языке. Строение и виды словосочетаний по способу выражения главного слова.

Предложение, его роль в языке. Виды предложений по цели высказывания; восклицательные предложения. Предложения двусоставные и односоставные, простые и сложные предложения. Порядок слов в предложении. Логическое ударение.

Простое предложение. Главные члены предложения: подлежащее и сказуемое. Способы выражения подлежащего. Простое и составное сказуемое (глагольное и именное). Второстепенные члены предложения: определение, дополнение и обстоятельство. Приложение как разновидность определения.

Односоставные простые предложения с главным членом в форме сказуемого (определённо-личные, неопределённо-личные, безличные) и подлежащего (назывные).

Неполные предложения.

Однородные члены (с союзной, бессоюзной и смешанной связью). Обобщающие слова в предложениях с однородными членами.

Обращения. Вводные слова (словосочетания, предложения).

Обособленные второстепенные члены (в том числе уточняющие).

Полный синтаксический разбор простого предложения. Пунктограммы: знаки препинания в конце предложения; тире между подлежащим и сказуемым; написание одиночных приложений через дефис; приложения, выделяемые кавычками; выделение запятыми сравнительного оборота; тире в неполных предложениях; запятая между однородными членами; двоеточие и тире при обобщающих словах в предложении с однородными членами; знаки препинания при обращении; знаки препинания при вводных словах (словосочетаниях, предложениях); знаки препинания при обособленных членах предложения.

Сложное предложение и его признаки. Сложное предложение без союзов и с союзами, с сочинительной и подчинительной связью.

Сложносочинённое предложение; его строение и средства связи в нём. Смысловые отношения между частями сложносочинённого предложения.

Сложноподчинённое предложение, его строение и средства связи. Основные виды придаточных предложений: определительные, изъяснительные, обстоятельственные (места, времени, образа действия и степени, сравнительные, причины, следствия, цели, условия, уступки). Сложноподчинённые предложения с несколькими придаточными.

Бессоюзное сложное предложение, смысловые отношения между его частями. Сложное предложение с различными видами союзной и бессоюзной связи.

Полный синтаксический разбор сложного предложения. Пунктограммы: знаки препинания между частями сложносочинённого предложения; знаки препинания между главной и придаточной частью сложноподчинённого предложения; знаки препинания в бессоюзном сложном предложении; знаки препинания в сложном предложении  с разными видами союзной и бессоюзной связи.

Прямая и косвенная речь как способы передачи чужой речи. Цитата как способ передачи чужой речи. Диалог. Пунктограммы: знаки препинания при прямой речи; знаки препинания при цитате; знаки препинания при диалоге.

Связная речь

Понятие об обращении и речи, об адресате речи. Виды речевой деятельности (слушание, чтение, говорение, письмо). Диалогическая и монологическая речь; устная и письменная речь. Основные правила общения; речевой этикет.

Тема и основная мыль высказывания. Свойства хорошей речи (правильность, логичность, последовательность, богатство, точность, выразительность, уместность речи).

Текст, его основные признаки; деление текста на абзацы. Средства связи предложений в тексте (повтор, использование синонимов, однокоренных слов, местоимений, союзов).

Стили речи: разговорный, официально-деловой, научный, художественный, публицистический. Сфера использования каждого из них.

Типы речи: повествование, описание, рассуждение.

Зміст програми зросійської літератури.

Тематичний виклад матеріалу.

Устное народное творчество

Мифы древних славян. Пословицы, поговорки, загадки, народ­ные сказки. Обрядовые, исторические и лирические народные песни. Былины: “Илья Муромец и Соловей Разбойник”, “Вольга и Микула Селянинович” или другие (по выбору абитуриентов). Народная драма.

Памятники литературы Киевской Руси

“Повесть временных лет”, “Слово о полку Игореве”.

Русская литература ХІХ века

А.С.Пушкин. “Евгений Онегин”, стихотворения: “Вакхическая песня”, “К Чаадаеву”, “К морю”, “К ***”(”Я помню чудное мгно­венье…”), “Я вас любил…”, “Мадонна”, “На холмах Грузии…”, “Пророк”, “Два чувства дивно близки нам…”, “Стансы”, “Вновь я посетил…”, “Брожу ли я вдоль улиц шумных…”, “Я памятник себе воздвиг нерукотворный…” и другие по выбору.

М.Ю.Лермонтов. “Герой нашего времени”, поэма “Демон”, стихотворения: “Желание”, (”Зачем я не птица, не ворон степ­ной…”), “Молитва”, “Смерть Поэта”, “Поэт”, “Дума”, “Как час­то, пестрою толпою окружен…”, “Выхожу один я на дорогу…”, “Нет, я не Байрон, я другой…”, “Родина” и другие.

Н.В.Гоголь. “Тарас Бульба”, “Ревизор”, “Мертвые души”.

Ф.И.Тютчев. “Умом Россию не понять…”, “К.Б.” (”Я встретил вас…”), “Два голоса”, “Осенний вечер”, “О чем ты воешь, ветр ночной?…”, “Фонтан”, “Я помню время золотое…”, “Ты волна моя морская…” и другие стихотворения.

А.А.Фет. “Шепот, робкое дыханье…”, “Еще весны душистой нега…”, “Какая ночь! Как воздух чист…”, “Осень”, “Поэтам”, “Чудная картина..”, “Сияла ночь. Луной был полон сад…” и дру­гие стихотворения (по выбору).

Ф.М.Достоевский. “Преступление и наказание”.

Л.Н.Толстой. “Война и мир”.

А.П.Чехов. Рассказы. “ Маленькая трилогия”, “Попрыгунья”, “Ионыч”,     “Дядя Ваня”, “Вишневый сад”.

Русская литература ХХ века

“Серебряный век” русской поэзии: стихотворения И.Ф.Аннен­ского, В.Я.Брюсова, Н.С.Гумилева, Велимира Хлебникова, М.А.Волошина, Игоря Северянина и др.

А.И.Куприн. “Олеся”, “Гранатовый браслет”, “Поединок”.

Максим Горький. “На дне”, “Старуха Изергиль”, “Челкаш”.

А.А.Блок. “Вхожу я в темные храмы…”, “Незнакомка”, “Девушка пела в церковном хоре…”, “В ресторане”, “О, весна без конца и без краю…”, “На поле Куликовом”, “Предчувствую Тебя. Года проходят мимо…”, “Россия”, “О доблестях, о подви­гах, о славе…”, “Миры летят. Года летят. Пустая…”, “Рожден­ные в года глухие…”, “Ты – как отзвук забытого гимна…”, “Пушкинскому Дому” и другие стихотворения, “Двенадцать”.

С.А.Есенин. “Гой ты, Русь моя родная…”, “Не бродить, не мять в кустах багряных…”, “Не жалею, не зову, не плачу…”, “Письмо матери”, “Отговорила роща золотая…”, “Шаганэ ты моя, Шаганэ!..”, “О красном вечере задумалась дорога…”, “Собаке Качалова”, “Неуютная жидкая лунность…”, “Русь бесприютная” и другие стихотворения.

В.В.Маяковский. “Ночь”, “А вы могли бы?”, “Послушайте!”, “Скрипка и немножко нервно”, “Дешевая распродажа”, “Киев”, “Письмо Татьяне Яковлевой”, “Про это” (фрагмент “Прошение на имя…”) и другие произведения.

М.А.Булгаков. “Мастер и Маргарита”, “Собачье сердце”.

А.А.Ахматова. “Нам свежесть слов и чувства простоту…”, “Я научилась просто, мудро жить…”, “Мне голос был…”, “Я пришла к поэту в гости…”, “Музе”, “Творчество”, “Все души милых на высоких звездах…”, “Городу Пушкина”, поэма “Реквием”.

М.И.Цветаева. “Уж сколько их упало в бездну…”, “Поэт”, “Попытка ревности”, “Стихи к Пушкину”, “Стихи к Блоку” и другие стихотворения.

Б.Л.Пастернак. “Февраль. Достать чернил и плакать…”, “После дождя”, “Гамлет”, “Оределение поэзии”, “На ранних поездах”, “Зимняя ночь”, “Март”, “Во всем мне хочется дойти до самой сути…”, “Быть знаменитым некрасиво…”, “Единственные дни” и другие стихотворения.

М.А. Шолохов. “Тихий Дон”.

III. Список рекомендованої літератури:

Російська мова.

  • Баранов М.Т. и др. Русский язык: Справочные материалы. – М., 1989.
  • Греков В.Ф., Крючков С.Е., Чешко Л.А. Пособие для занятий по русскому языку в старших классах средней школы. – М., 1990.
  • Кайдалова А.И., Калинина И.К. Современная русская орфография. – М., 1983.
  • Ковалёв В.П., Горяной В.Д. Современный русский язык: Практикум. – К., 1987.
  • Ковалёва С.В. Грамматика русского языка для школьников, учащихся и абитуриентов. – Донецк, 2007.
  • Чешко Л.А. Русский язык: Для подготовительных отделений вузов. – М., 1990.

Словари и справочники

  • Агеенко Ф.Л., Зарва М.В. Словарь ударений русского языка. – М., 2000.
  • Большой орфографический словарь русского языка / Под ред. С.Г.Бархударова. – М., 1999.
  • Букчина Б.З. Орфографический словарь русского языка. Слитно? Раздельно? Через дефис? – М., 1998.
  • Введенская Л.А., Червинский П.П. Русское произношение и правописание: Словарь-справочник. – Ростов-на-Дону, 1996.
  • Великий сучасний українсько-російський та російсько-український словник-довідник / О.В.Грушевський, Г.М.Коляда. – Донецьк, 2007.
  • Горбачевич К.С. Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке. – СПб., 2000.
  • Еськова Н.А. Краткий словарь трудностей русского языка. Грамматические формы. Ударение. – М., 1994.
  • Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов. – М., 1998.
  • Культура русской речи: Энциклопедический словарь-справочник. – М., 2004.
  • Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М., 1999.
  • Орфоэпический словарь русского языка: Произношение, ударение, грамматические формы / Под ред. Р.И.Аванесова. – М., 1999.
  • Практикум по русскому языку и культуре речи: Нормы современного русского языка / Под ред. И.Г.Проскуряковой. – М., 2005.
  • Русский орфографический словарь. – М., 1999.

Російська література.

Школьные учебники.

  • Литература, 11 кл. Ч. 1. (Под ред. Ю.И.Корзова). Русская литература. – К., 2001.
  • Литература, 11 кл. Ч. 2. (Под ред. М.И.Борецкого). Зарубежная литература. – К., 2001.

Методические пособия.

  • Анализ художественного произведения (Под ред. М.Сема­новой).– М., 1987.
  • Богомолова Е., Жаров Т., Кедрова М. Пособие по литературе для слушателей полготовительных отделений высших учебных заведений.– М., 1986.
  • Русские поэты ХІХ века: Вторая половина: Серия “Школьная библиотека”.– М., 1989.
  • Словарь литературоведческих терминов (Под ред. Л.Тимо­феева и С.Тураева).М., 1974.

IV. Критерії оцінювання знань абітурієнтів

За результатами співбесіди предметна комісія приймає рішення: «рекомендовано», «не рекомендовано».

Предметна комісія оцінює рівень підготовки абітурієнта наступним чином.

«Рекомендовано»:

  • абітурієнт  виявляє грунтовні знання змісту зазначених вище творів з російської літератури, показує розуміння їхнього суспільно-історичного та художньо-естетичного значення й місця в національній та світовій літературі;
  • абітурієнт виявляє уміння характеризувати ідейно-тематичне спрямування творів, їх жанрові та композиційні особливості, художні якості, мову й стиль;
  • абітурієнт уміє давати самостійну оцінку твору, порушеним у ньому проблемам, особистості та письменницькій майстерності автора, персонажам тощо.
  • абітурієнт має грунтовні знання у сфері спілкування та мовлення, знає правила етики та етикету спілкування, розрізняє типи й засоби зв`язку речень у тексті, володіє знаннями з граматики, фразеології, морфології, синтаксису та пунктуації.

«Не рекомендовано»:

  • абітурінєт не знає текстів, рекомендованих шкільною програмою для вивчення напам'ять;
  • абітурієнт не розрізняє родові, видові, жанрові особливості художньої літератури, не може визначити сюжет твору, персонажів, героїв тощо;
  • абітурієнт використовує лише прості граматичні структури і обмежений лексичний запас, не вміє аргументувати і довести свою думку письмово;
  • абітурієнт може передати лише простий зміст в монолозі, спираючись на обмежений лексичний мінімум, не вміє та не може вести діалог, не володіє граматичними, лексичними та фонетичними навичками;
  • абітурієнт виконує завдання (орфографічні, лексичні, граматичні та творчого характеру), допускаючи числення граматичні та лексичні помилки, які заважають розумінню. Не володіє орфографічною навичкою, не може висловити власну думку.

Затверджено на засіданні кафедри іноземних мов,

протокол № 5 від « 21 » лютого  2017 року

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Рівень акредитації: IV

Форма навчання: денна, заочна, за дистанційними технологіями

Кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр

Військова кафедра:

Гуртожиток:

Післядипломна освіта:

Аспірантура, докторантура:

Курси підготовки до ЗНО:

ПАРТНЕРИ